|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Софія Мокій представляє книгу «Жизнєнні історії. Про буденне, любов і трохи солі», в якій розповідає біографію власної бабусі Ніли, яка пережила не лише страшну Другу світову війну, а й крах Радянського союзу і бандитські 90-і крізь призму звичних буденних справ, в яких сучасні читачі впізнають історію і своїх рідних, але здебільшого акцентуючи увагу на особистій біографії бабусі, яка шістнадцятирічною грузила німецькі бомби на аеродромі біля села, а після війни в саморобній куртці з німецького прапора вступила в технікум і змогла стати найкращою його студенткою. Як колись примерзла спиною до стіни обледенілого гуртожитку й була вимушена красти дрова з військової частини, навчаючись виживати у бідності, а пізніше змогла в незвичайних обставинах зупинити поїзд звичайною пляшкою самогону. Аж до тих пір, як її життя не змінила перша любов. Любов, яка почалася з листів.
Софія Мокій — сучасна українська письменниця й арт-лекторка. Народилася і виросла в Яремчі, сьогодні живе в Києві. Писала «щось» усе життя і нарешті це «щось» перетворилося на книжку, яка отримала назву «Жизнєнні історії. Про буденне, любов і трохи солі», що стало її письменницьким дебютом.